Suchergebnisse

Analyses show that the mutual relations between the EU and Russia are marked by profound pragmatism on the one hand (in Russia) and a certain complex of a powerful neighbor and the fear of political turmoil on the other (in the EU). Russia tries to take advantage of these fears in order to maximize her profits and skillfully oscillates between the policy of the USA and that of EU which both count on the benefits to be obtained from the opening of the Russian market. However, the recently popular Russian alliance with China does not pose an actual alternative for the commercial exchange with Europe. This is due to the abundance of Chinese natural resources and expanding Chinese economy that is looking for sales markets rather than offering its purchasing market. In the long run the Russian alliance with the EU will have to be based on new principles that will restrict financial support by the United Europe that will be required to finance its new members.

The main purpose of this study is to describe the current situa tion of nursing in selected national emergency services in European Union and United States of America. An undoubted advantage of the article is referring to unpublished interviews with emergency services staff from Belgium, the Netherlands and US-experienced Polish paramedic. ; Maria Grzymisławska-Cybulska

The main purpose of this study is to describe the current situation of nursing in selected national emergency services in European Union and United States of America. An undoubted advantage of the article is referring to unpublished interviews with emergency services staff from Belgium, the Netherlands and US-experienced Polish paramedic. ; Marcin Cybulski

Introduction. Albert Schweitzer (1875–1965) was an Alsatian doctor, philosopher‑ethicist, theologist, lutheran pastor and musician‑organ player and musicologist. In 1913 he started his medical practice in Lambaréné (Gabon) in which he built from scratch his greatest legacy – The Albert Schweitzer Hospital. Due to an involvement of doctors and nursing staff from all over the world this hospital has been functioning and developing to this day. In 1952 he was awarded the Nobel Peace Prize for his engagement into the promotion of peace, disarmament and the prevention of imperial arms race. Currently, his spiritual and scientific legacy constitutes an element of biophilic angle in academic curricula at all levels of education also in medical sciences mainly in the United States and Western Europe. Material and Methods. The research is based on a questionnaire evaluating the level of awareness of Albert Schweitzer's person, his legacy and concepts. The survey was completed by 53 law students of the SWPS University of Social Sciences and Humanities in Poznan and 435 medical studies students of the University of Medical Sciences in Poznań. The respondents did the following various studies: medicine, dentistry, pharmacy, obstetrics, paramedicine, dietetics, optometry, physiotherapy and occupational therapy. Results. Only 5.5% (n27) of the students from both Universities know about Albert Schweitzer and his works. Albert Schweitzer is not perceived as a medical doctor, entrepreneur-philanthropist, lutheran pastor, political activist, musician, musicologist and the winner of the Nobel Peace Prize. Not many people have heard about the Reverence for Life (19%, n93), however, they recognise Albert Schweitzer's connection to philosophy and ethics. Conclusions. Despite the Albert Schweitzer's presence in the Polish bioethical debate and his popularity in the 60s to the 80s, today he becomes obsolete. Even at the university level education in the areas of science in which morality and ethics provide basic professional principles – an unaided recall of his name and works among young people is rare.

Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров'я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв'язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров'я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров'я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров'я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров'я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З'ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров'я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров'я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв'язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров'я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров'я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров'я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров'ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров'яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров'я.